Цікаві уроки - Східницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Мета: допомогти учням осягнути важливі філософські питання, втілені у творі Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея ", спонукати їх задуматись над ключовими проблемами, стимулювати творчі здібності вміння аналізувати і узагальнювати.

Обладнання: затемнення, свічки, художнє оформлення, театральні костюми, касета з записом "Альбіонськогоадажіо" Гязотго, магнітофон.

Вистава складається з двох дій, які є певними періодами життя Доріана Греця .

Тема І дії — боротьба двох начал в свідомості головного героя — етичного і естетичного.

Тема І І дії — перемога естетики за рахунок падіння етики.

Виходячи з цього, столи в класній кімнаті розташовані літерою П. Це дозволяє створити атмосферу театру і залу суду. Учні є одночасна і глядачами, і активними учасниками дії.

В антракті вони можуть висловити свої думки щодо побаченого під час вистави. У цьому їм допомагає вчитель, який грає роль режисера.

Вчитель оголошує тему, пояснює мету і форму проведення уроку.

Гедонізм - напрям в етиці, що стверджує насолоду як основний мотив поведінки

Парадокс — думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами.

Філістер — людина з вузьким, обивательським колом зору. .

Учитель. Особистість Оскара Уайльда — яскрава і парадоксальна. Розквіт його таланту припав на Вікторіанську добу (за часів правління королеви Вікторії); коли переважали релігійні й прагматичні смаки та ідеали та в усіх сферах особистого і суспільного житлі деспотично панували похмурі святенницькі звичаї.

Письменники-індивідуалісти, серед них і Оскар Уайльд, воюючи з мораллю су-

вчасного їм суспільства, використовували всі засоби боротьби аж до заперечення самого поняття мораль. Саме таким чином англійський митець здійснював власний протест проти самозадоволених носіїв вікторіанської моралі і культури.

Яскравим прикладом цієї боротьби стало перш за все життя О.Уайльда, в якому відображені зоряні злети і стрімкі падіння. "Свій геній я вклав в життя, а талант — в мистецтво", — говорив Уайльд; Ми маємо нагоду зустрітися сьогодні з геніальним Майстром і взяти в нього інтерв'ю.

Учениця декламує поезію Шарля Бодлера «Гімн красі» (переклад Д. Павличко)

Звучить вальс. Двоє спеціально підготовлених учнів танцюють вальс.

(З'являються О.Уайльд і журналістка, яка бере інтерв'ю)

Журналістка. Загальновідомою є думка, що митець і його творіння повинні служити примноженню моралі, самовдосконаленню людини. Який ваш погляд на це?

Оскар Уайльд. Справжній митець стоїть вище добра і зла, він може бути навіть злочинцем. Митець— Божественний посланець. Володар і слуга абсолютної краси. За середніх віків мистецтво було присвячене незайманому ликові чесноти; святилище в сутінках було обрамлене фантастичним сяйвом і добровільним прийняттям моральних фізичних страждань. За доби Відродження з волі величної Венери література та мистецтва звернулися до життєвих радощів, і світ побачив, що з їхньою допомогою люди спроможні відновити свої сили і спостерігати чесноту та красу незамутненим поглядом. Віднині мораль мистецтва полягає в досконалому використанні недосконалих засобів. А щодо митця — він не має етичних уподобань. Йому дозволено зображати все!

Журналістка. Чи можете ви стверджувати, що жили за законами Краси? Чи не було у вашому житті таких моментів, коли б ви каялися у своїх вчинках?

Оскар Уайльд. Пам'ятаю, як в Оксфорді у рік мого випуску, на прогулянці по околиці коледжу Магдалини я сказав одному зі своїх друзів, що хотів би поїсти плодів з усіх дерев, які ростуть у садку цього світ що з цим бажанням я вирушаю в світ. Саме так я вирушив і саме так я жив. Єдина моя помилка була в тому, що я обмежувався лише тими деревами, що росли в пещеній сонцем частині саду, і тримався поодаль від другої частини з її тінню та мороком. Невдача, ганьба, жебрацтво, смуток, страждання, навіть сльози, брудні слова, що зриваються у хвилини горя, важкий путь каяття, осудлива совість, душевна мука, яка одягнена в мішковину і живиться жовчю; — всього цього я цурався. Але й надалі так жити було б неправильно, бо таке життя обмежувало мене. Я мусив піти далі, адже й інша частина саду приберігала для мене свої таємниці...

У багатьох газетах ваш твір "Портрет Доріана Грея" називають аморальним. Яка ваша думка з приводу цього?

У газетах, як на мою думку, борзописці працюють на філістера. Не можу збагнути чому цей останній сприймає"Доріана Грея"як аморальну книжку. Мені було нелегко підпорядкувати невід'ємну мораль художньому і драматичному ефектові; однак мені здається, що мораль цієї книги більш ніж очевидна...

Шановний містере Уайльде, дозвольте вас запросити бути присутнім на сьогоднішній виставі, яка присвячена вашому твору.

Вчитель. Коли на світі з'являється людина без вад і недоліків, хочеться вірити у її надприродність і неземне походження. А може, справді усі красені і генії народжуються не на Землі? Тоді народження Доріана Грея, людини виняткової вроди, могло відбуватись так...

(На сцену виходять Етика і Естетика з коляскою)

Вчитель. Вихований у пестливих руках Етики і Естетики, Доріан Грей відразу потрапляє у вир тогочасного суспільства, основа якого — група шанувальників зовнішньої вроди. Близьким другом Доріана стає естет і цинік лорд Генрі Уоттон.

Як усі молоді люди, Доріан Грей закохується. Його обраницею стає молода акторка Сибіла Вейн, наївна і мрійлива дівчина, яка обожнює Доріана.

Але кохання молодих триває недовго. Зачарована справжнім почуттям, Сибіла не може грати кохання на сцені, чим розчаровує Доріана і його друзів. Від розчавленого почуття Сибіла кінчає життя самогубством.

- Чи вдалим ви знаходите задум автора п'єси, який вигадав образи Етики та Естетики?

- Як ви розумієте протиріччя між Етикою і Естетикою?

- Чи згодні ви з останнім монологом, який промовляє Естетика?

Вчитель. Доріан Грей захопившись власною вродою і світом насолод, стає темною людиною. Його ім.’я вплелося в гучні авантюри, його поява приносить нещастя. Але зовнішність його не змінюється. Змінюється дещо інше...

Вчитель. Але портрет не припиняє мучити свого власника. Щодня з'являються нові зморшки, приязне обличчя стає злим і непривітним. Замучений власною совістю, Доріан у пристрасті вбиває художника Безіла Голуорда.

Але з вбивством митця зміни в портреті не припиняються. Доріану Грею спадає на думку божевільна ідея...

(Грей знищує портрет і з криком падає на підлогу. Входить Естетика)

Захист. Бо мій підзахисний бажає не з'являтись Панам присяжним.

Обвинувачення. (На публіку) Вже нам знайомі ті сценічні жести.

Суддя. Боже , годі. Починаємо нарешті, І прокурору надається слово.

Вся справа в тім, що мій підзахисний — безгрішний.

Однак…! Такий нещасний, і водночас "скривдив"

Я вважаю; що таким, як Доріан Грей немає місця в суспільстві. Ставши на шлях гедонізму, він забув про закони, за якими живе людство, забув про гуманне ставлення до людей. Це через нього вмирає невинна дівчина — Сибіл Вейн , це він вбиває художника, свого друга, це він шантажує хіміка Алана Кемпбела і той знищує тіло Безіла Голуорда, а потім вчиняє самогубство. Він — потвора, а не людина!

На мою думку, Доріана Грея можна виправдати. Хіба серед нас мало таких, хто прагне жити не за законами моралі, а за законами краси. Доріан скрізь шукає прекрасне, нехай то буде гарне жіноче обличчя або витвір справжнього мистецтва. Краса — вічна, вона поза мораллю, її треба плекати, зберігати, вшановувати, тоді вона врятує світ від бруду і занепаду. Але біда Грея в тому, що він втратив орієнтири краси і шукав її серед кривди й облуди . Вони і розквиталася з ним за це.

Скажіть останнє слово, бо від нього буде залежати ваше життя подальше.

Який сенс говорити академічним віршем, коли ціну слів ніхто в світі не знає?

Який сенс шукати в мистецтві примітивне, якщо воно — чуже тут?

Який сенс осуджувати і возвеличувати, коли знаєш, що судять — не на Землі?

Як можна дивитись в дзеркало, якщо, воно відображає не тебе?

Як можна оцінювати людину, копи власна душа нічого не варта?..

Чесну людину цінують лише за те, що і як вона зробила?

Адже можна просто любити людину. Не за те, що вона є доброю, порядною або вродливою, а просто за те, що вона — є.

Людина прийшла на Землю не для того , щоб робити добро або грішити.

Вона народилась, бо хотіла жити, жити так, як вона бажає. Це вже щось є.

А це "щось" — є велика таємниця. Таємниця мистецтва життя. І я прийшов сюди не для отримання вироку або помилування, а для того, щоб ви мене помітили, роздивились і зрозуміли: я є звичайна людина. І я є. І так буде. Ось і все.

Іменем закону Великої Британії і всього людства Доріан Грей визнається винним у скоєнні ряду злочинів проти людей. Йому виноситься вирок:

позбавлення прав людини, презирство і зневага з боку суспільства строком на все життя.

Таким чином, на прикладі життя Доріана Грея ми побачили, що коли орієнтиром краси стає лише зовнішня її оболонка, тілесна, і зовсім не враховується внутрішня її сутність, духовна, тоді це приводить до трагедії. Як знайти справжню красу?

Що повинно керувати людиною в пошуках і створенні краси? Звичайно ж, дух, часткою якого є совість, яку і намагався знищити Доріан Грей, не знаючи, що саме вона і може привести його до ідеалу. Отже Краса — у гармонії духу і тіла!

Я пропоную вам вдома ще раз подумати над проблемою, яку поставив перед нами Оскар Уайльд, і написати свої враження від твору у вигляді листа до письменника або есе.

В інтерв'ю з письменником використані матеріали з твору Уайльда:

"Кілька літературних нотаток. з листа Уайльда до Артура Конан Дойла.

Урок у 5 кл. за казкою О.Уайльда "Хлопчик-зірка"

Тема : В житті не буває нічого випадкового. За кожний свій вчинок людина несе відповідальність (за казкою Оскара Уайльда

«Хлопчик-зірка» )

Навчальні цілі : зацікавити учнів творчістю О.Уайльда, розкрити авторське ставлення до

краси зовнішньої і внутрішньої; розвивати усне мовлення, уяву та образне

мислення учнів; прищеплювати учням поняття про справжню красу;

виховувати милосердя і добро, пошану до батьків.

Обладнання уроку : мультимедійний проектор, виставка ілюстрацій учнів до казки,

«Пам’ятка християнина», небосхил із зіркою, куб із народними

Звучить мелодія П.Чайковського «Пори року»(«Зима»). Музика стихає і вчитель починає розповідь.

Слово учителя. Знайомство з новим письменником, новою книгою – це завжди маленьке

відкриття. Відкриття минулого, що невидимими нитками тягнеться до нас у сьогодення, і має , безперечно, щось спільне, яке єднає нас з людством. Твори Оскара Уайльда непрості,

Вони збагачують нас почуттям любові, краси, добром, милосердям. Потрібно бути дуже уважним читачем, щоб розшифрувати мудрі закони буття, приховані у казках письмен-ника. Запам’ятайте: цими законами не можна нехтувати, бо в житті як і в природі, все взаємопов’язане.

Сьогодні на уроці ми постараємося віднайти і розшифрувати послання О.Уайльда, довести, що в житті не буває нічого випадкового. За кожний свій вчинок людина несе відповідальність. І іноді приходиться пройти через численні випробування, перешкоди, щоб збагнути непрості істини буття.

§ Що відомо вам про письменника Оскара Уайльда?

Відкриває безмежну велич людської краси.

Діти, вдумаймайтеся в слова В. Симоненка. Як ви розумієте слова письменника?

Очікувана відповідь учнів (Любов збагачує людину. Любов дарує нам духовні блага. Любов робить людину красивою духовно.)

Учитель : В кінці уроку ми зможемо дати відповідь на запитання, в чому ж справжня краса людини.

Учитель: З чого ж починається історія про Хлопчика-зірку?

В жахливу зимову погоду два лісоруби пробиралися лісом додому. Раптом вони побачили, що з неба впала на землю перекрасна зірка. Сподіваючись знайти скарб, вони кинулись на пошуки. Але це не був скарб, а немовля, загорнене у золотистий плащ. Ця знахідка змінила життя наших героїв.

Один чоловік виявився добрішим, милосерднішим від іншого. Моючи досить власних дітей, яким вже не вистачає хліба, він бере малюка додому на виховання, зробивши вибір у своєму житті. А інший дивувався йому.

Учитель : Отже , який закон ми з вами намагалися розшифрувати?

Загляньте у «Порадник християнина», що у вас на столі.

Учитель: Коли лісоруб приніс дитину додому, як зустріла це його дружина?

Які слова лісоруба заставили дружину змінити своє рішення?

(«…хіба не вічний холод у тій хаті, де люди з кам’яними серцями?»

Але серце в жінки було добре. І вона прийняла дитину як свою).

§ Як у майбутньому доля нагородить цих людей?

§ Які квіти згадує Уайльд, описуючи красу Хлопчика ?

§ Що вразило вас у його поведінці? (жорстокі вчинки Хлопчика-зірки).

§ Який найважчий вчинок вчинив він? (Відвернувся від своєї матері).

«Не роби іншому, що небажаєш, щоб зробили тобі.»

Прошу переглянути, яким був шлях МАТЕРІ у пошуках сина.

Уривок з художнього фільму «Хлопчик-зірка».

Інсценізація діалогу Хлопчика-зірки і матері.

Учитель. Чи можна так поводись зі своєю матір’ю? Зі своїми батьками, взагалі?

§ Що сталося з героєм ? Чому він був покараний?

- (Став схожим на жабу-ропуху; Він порушив закон Божий і був покараний).

§ Як з ним поводилися, коли він відправився на пошуки матері?

§ Чи випадковою була зустріч Хлопчика-зірки з огидним чоловіком-чаклуном?

§ Що трапилося з Хлопчиком-зіркою , коли він був на службі у лихого чоловіка?

(Під час пошуків монети у зачарованому лісі Хлопчик-зірка допомагає Зайчикові, який потрапив у мисливську пастку. Він робить добро. І за добро йому Зайчик допомагає знайти монету, яку наказав принести Чаклун.)

Учитель: Цей закон повинні пам’ятати всі люди на Землі, бо все проходить - добро

Погляньте на риси характеру, на екрані. Погрупуйте їх у дві колонки

Учитель: Під міською брамою сидів жалюгідний жебрак , хворий на проказу, який просив у хлопчика милостиню.

§ Що вибрав Хлопчик-зірка – важкі страждання і порятунок нещасного чи власний порятунок?

§ Випробування закінчилися. Але чому хлопчик-зірка відмовляється бути королем?

( Я не гідний бути вашим королем, бо я зрікся матері, що породила мене, і я доти не матиму спокою. Доки не знайду її і не випрошу в неї пробачення)

§ Коли ж дійсно почув себе щасливим Хлопчик-зірка?

(Коли омив слізьми ноги матері, вимолив у неї прощення. Коли мати простила його.)

Наш урок проходить у той час, коли всі християни стараються очиститися під час Велико- го посту. Пам’ятайте про це. Адже в житті випадкового нічого немає. Задумайтеся над своїми вчинками. Пам’ятайте, що за всі свої вчинки ми несемо відповідальність.

Крок за кроком ми розкодували всі приховані закони у казці О.Уайльда.

Що важливіше для людини, краса зовнішня, чи краса внутрішня?

(На гранях куба написані прислів’я, пов’язані зі змістом казки. Поясніть їх.)

До цього уроку кожен з вас приготував свою зірочку

Мені б хотілося дізнатися , що промовляє вона до вас. Що найбільше потрібно людині, аби вона могла почувати себе щасливою на землі?

Звучить музика, діти називають чесноти, що написані на зірочках, і чіпляють свої зірочки на небосхил.

На закінчення уроку послухайте вірш українського поета Миколи Луківа.

Написати твір-мініатюру на тему: «В чому справжня краса людини»

Тема: О ‘ Генрі «Останній листок»

аналізуючи новелу, показати, що прагнення робити добро іншому є засіб здолання життєвих негараздів; закріпити знання учнів про новелу;

сприяти розвитку аналітичного і художнього мислення учнів, навиків і вмінь аналізувати художній текст;

сприяти вихованню в учнів високих моральних якостей, зокрема любові до ближнього.

Обладнання: ілюстрації – макет до новели «Пори року» («Осінь»)

П. Чайковського або Вівальді, мольберт, палітра з фарбами

«Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу…»

А) Що ви знаєте про особистість О. Генрі ( його поведінка, манери) ?

Відповідь учнів (передбачувана) : «Аристократ за походженням (по лінії матері) О’Генрі був справжнім джентльменом. Це виявлялося і в його зовнішності, і в бездоганних манерах поведінки, він зберігав незворушний спокій за будь-яких обставин, вів тихе і скромне життя, нікому не докучав розповідями про себе, мав небагато друзів, але навіть за найкращих стосунків витримував певну дистанцію, не любив фотографуватися, публікувати свої портрети, не прагнув слави. Мав добре розвинене почуття гумору, був благородною людиною.»

Б) Розкажіть про життєві випробування О’Генрі. Які риси вдачі виявив письменник в цих обставинах?

Відповідь: «О’Генрі рано залишився без матері. Батько не зміг дати синові добру освіту, і з 15 років майбутній письменник заробляв самостійно на життя. Шукаючи наполегливо свого місця в житті, він освоїв багато професій: фармацевта, журналіста, ковбоя, касира в банку. Через пропажу грошей, до якої О’Генрі не мав відношення, але був звинувачений безпідставно, йому довелося виїхати в центральну Америку (Гондурас). Невдовзі довідавшись від друзів про смертельну хворобу дружини, О’Генрі повертається в США, знаючи, що його чекає арешт. Саме в цьому вчинку виявилося благородство письменника. І у в’язниці не втратив О’Генрі своєї гідності. Саме тут він написав першу свою новелу «Різдвяний подарунок Свистуна Діка», щоб заробити на різдвяний подарунок своїй дочці.»

В) Розкажіть історію виникнення псевдоніму Вільяма Сідні Портера.

Відповідь: «Уже згадувана перша новела В. Портера була підписана автором «О’Генрі». Працюючи фармацевтом, В.Портер користувався настільним довідником Етьєна Оссіана Генрі. Для свого псевдоніму письменник взяв першу букву імені автора довідника О. і його прізвище Генрі. Коли О’Генрі питали, як правильно слід писати його прізвище, він відповідав: « О! Генрі»

Сьогодні на уроці, аналізуючи новелу «Останній листок» О’Генрі, ми переконаємося, що автор висловлює в цьому творі таку головну думку:

«Прагнення робити добро іншому є засобом подолання життєвих негараздів» (Запис на дошці).

Ця думка відповідає одній із заповідей Божих: люби ближнього, як самого себе. Такого принципу в житті дотримувався О’Генрі.

Відповідь: «Автор розповідає про дівчину-художницю Джонсі, яка хворіє пневмонією і вирішила, що помре тоді, коли впаде останній листок зі старого плюща, який ріс за вікном її кімнати.»

Б) Як розгортаються події в новелі далі? (сюжет)

Відповідь: «Джонсі лежала дуже хвора у ліжку і рахувала в зворотному порядку листки, що залишилися на гілках плюща: 12, 11, 10, 9, 8, 7… Сью, її подруга, не знала, як повернути Джонсі до життя. Вона розповіла старому художнику Берману про свої переживання. Нічого нікому не кажучи, Берман намалював листок плюща на стіні, що була навпроти вікна, біля якого лежала хвора дівчина. Цей листок врятував життя Джонсі, пробудивши в неї бажання одужати. Але він виявився останньою картиною в житті Бермана. Старий художник, малюючи його в негоду, захворів і помер.»

Плющ – ліано подібна рослина (дикий виноград);

Шедевр – винятково майстерний, досконалий твір мистецтва.

Г) Що ми можемо сказати про кожного з героїв новели?

Відповідь: «Сью – молода художниця, виявила себе справжньою подругою, турбуючись про хвору Джонсі. Сью працювала, щоб заробити гроші для лікування Джонсі, доглядала за нею.»

Джонсі (с. 427) – теж художниця, «мініатюрна дівчина», «недокрівна», яку вполював містер Пневмонія. Вона від занепаду сил втратила бажання боротися із хворобою і вже готова була вмерти.

Берман (с.430) – старий художник, невдаха і пияк, проте мріяв намалювати шедевр.»

Д) Чи можна назвати життя героїв твору легким і безтурботним?

Відповідь: «Сью і Джонсі жили в кімнатці на горищі, яку вони знімали за низьку плату. Заробляти гроші, продаючи свої малюнки. Коли Джонсі захворіла, Сью мусила працювати за двох.

Берман заробляв на шматок хліба мазаниною вивісок та реклам. Жив в комірчині. Мріяв намалювати шедевр, який дасть їм можливість жити краще.»

Відповідь: «Добро роблять Сью і Берман. Сью доглядає хвору Джонсі, заробляє гроші, щоб її лікувати. Бермак – холодної листопадової ночі, ризикуючи здоров’ям, малює останній листок плюща, який повернув Джонсі бажання жити.»

Є) Чому Джонсі, художниця, не змогла відрізнити намальований на стіні листок від справжнього?

Відповідь: «Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв все життя.»

Ж) Чи є прагнення робити добро іншому засобом здолання негараздів?

Відповідь: «Добро, яке зробив Берман, це врятоване життя молодої дівчини, в першу чергу, і здійснення його заповітної мрії. Помираючи, художник знав, що виконав своє призначення на землі і життя він прожив недаремно.»

1. Доведіть, що «Останній листок» О’Генрі є новелою.

Відповідь: 1. Незвичайні обставини, в яких діють герої.

3. Події розвиваються напружено, динамічно. 4. Несподіваний фінал твору.»

2. Хто з героїв твору прагнув «бути людиною, не зважаючи на всю жорстокість навколишнього світу?

V. Домашнє завдання: пояснити назву новели «Останній листок», за планом на ст. 452 (підручник) підгот

О. Генрі — один з найпопулярніших американських новелістів початку XX століття. Він створив власний романтичний міф про «маленького американця». Письменник у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов. «Останній листок» О. Генрі — одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору — дві бідні дівчини-художниці Сю і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції. У листопаді Джонсі тяжко захворіла на пневмонію. Годинами вона дивилась у вікно на плющ, який ріс на стіні будинку, лічила листки, що опадали із плюща. Джонсі здавалося, що коли останній листок опаде, вона помре. Життя дівчини врятував старий художник на ім'я Берман, бідний невдаха. Під крижаним дощем уночі він намалював на стіні листок плюща замість того, якого зірвав вітер. Це пробудило в Джонсі волю до життя, і вона одужала. А старий Берман захворів на пневмонію і помер. Сумна історія сповнена глибокого переживання за долю героїв. Вони мешкають у районі «дахів XVIII століття, голландських мансард і дешевої квартирної плати». Проте жалюгідні життєві умови — лише тло, на якому найповніше розквітає краса душ. Психологічно складним образом новели є старий Берман. Автор іронізує з його кумедної зовнішності («борода Мойсея Мікеланджело... спускалась у нього з голови сатира... на тіло гнома»), з його постійних розмов про шедевр, який він коли-небудь залишить світові. До того ж Берман п'є, у нього характер сварливого старого, який знущається з будь-якої сентиментальності. Але саме він ціною власного життя підтримує дух Джонсі й рятує її від смерті. Цей старий невдаха і пияк постає взірцем тієї любові, яка без жодного слова кидається на допомогу іншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі. Новела є взірцем майстерної композиції та вирізняється динамічним сюжетом. У ній автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка. У творі — дві сюжетні лінії: хвороба Джонсі та шедевр Бермана. Формально основною сюжетною лінією є хвороба Джонсі. Насправді — самовідданість Бермана. Обидві лінії набувають несподіваної розв'язки в кінці новели, коли Сю розкриває правду подрузі. Завдяки такому прийому О. Генрі тримає читача в стані напруження до завершення новели. Але цей прийом виконує ще одну функцію — за його допомогою старий Берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ самопожертви.увати характеристику Бермана. "Останній листок" (1907 р.)

Мета уроку: визначити особливості новели; допомогти учням осягнути моральні проблеми, що порушуються у творі, ставлення автора до "маленької" людини й життя; формувати навички аналізу новелістичного твору; дати поняття про майстерність письменника-новеліста; виховувати людяність, спонукати до роздумів про добро, мудрість, справжнє кохання.

Робота з текстом новели. Основним прийомом може стати бесіда з елементами коментованого читання. Можна обрати і шлях для аналізу "слідом за автором", від події до події разом із учнями стежити за майстерністю письменника-новеліста, бо до уроку школярі не були знайомі з творчістю американського письменника.

У сучасній практиці викладання літератури в середніх класах аналіз творів окреслений проблемами осмислення сюжету, вчинків та почуттів героїв. Спостереження за композицією, жанровими ознаками, мовними засобами, авторським ставленням до змальованих подій відкладаються в дитячій пам'яті у вигляді конкретних уявлень. М. Рибнікова детально вказала на складники аналізу твору: "Хід подій, герой, його характеристика, зіставлення героїв у творі, ідея і тема - ось ті сторони твору, які можуть бути розглянуті системою запитань".

Передовсім з'ясуємо, що учні знають про новелу як літературний жанр. Наступний етап роботи - бесіда. Орієнтовні запитання і завдання:

Чи вірно те, що Берман був невдахою в мистецтві й не зумів створити свого шедевра?

Як ви гадаєте, чи здатне мистецтво врятувати людське життя?

У процесі роботи на уроці особливу увагу приділяємо художній деталі та виховному аспекту твору.

Зачитуємо початок новели й разом з учнями потрапляємо до Грініч-Віліджа, бідняцького кварталу Нью-Йорка, де живуть люди мистецтва, й опиняємось у студії Сью і Джонсі. Знайомимося з дівчатами. Джонсі - пестливе імя від Джоана, - приїхала зі штату Мен, Сью народилася у штаті Каліфорнія. Молоді бідні художниці побачили, що "...їхні погляди на мистецтво, салат з листя цикорію та широкі рукави цілком збігаються". Далі учні спостерігають за поведінкою хворої на пневмонію Джонсі, котра, не маючи сил опиратися хворобі, рахує останні листки старезного плюща за вікном : "...я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти - дедалі нижче й нижче - як один з отих нещасних, виснажених листків." Знаходимо й зачитуємо опис плюща у новелі: "... до половини тієї стіни видряпався старезний плющ, вузлуватий і підгнилий біля коріння. Холодний подих осені струсив з нього листя, й було добре видно, як майже голі галузки рослини чіпляються за потріскані цеглини." Скажемо учням, що створена письменником реальна картина складається з окремих художніх деталей. Так, деталь - символ рослини плюща (в християнській символіці він трактується протилежно: як символ вірності і символ смерті, безсмертя) допомагає налаштуватись на загальний психологічний стан у новелі, на сприйняття авторської думки твору.

Наступний етап уроку - робота над літературним портретом-порівнянням старого художника Бермана (3-є запитання) - вимагає більшої уваги. Знову звертаємося до тексту, знаходимо уривок: "Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело "Мойсей", кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи. Уже кілька років, як він не намалював нічого. крім якоїсь мазанини - вивісок та реклам. Він надто багато пив і ще не облишав балачок про свій майбутній шедевр. Що ж до всього іншого, то це був буркітливий дідок, який нещадно знущався з усякої делікатності, в кому б вона не виявлялася, і дивився на себе як на сторожового пса, спеціально поставленого захищати двох молодих художниць у студії нагорі".

Важливо не тільки допомогти учням яскравіше уявити собі зовнішність старого художника, а й створити певне враження від того, як письменник використовує прийом порівняння. Передовсім це свідчить про майстерність американського письменника, котрий кількома рядками не тільки змальовує портрет Бермана, а й розкриває його характер, спосіб життя та ще й повідомляє деталі про життя молодих художниць у студії.

Далі разом з учнями продовжуємо стежити за розвитком подій в новелі й зосередимо увагу на двох епізодах:

1) Берман і Сью розмовляють про хвору Джонсі та про останній листок плюща.

"- Що, - кричав він з жахливим німецьким акцентом, - хіба ще є такі дурні, щоб умирати через листя, яке осипається з клятого плюща? Вперше чую..."

2) Джонсі бачить останній листок, намальований старим художником.

"- Підніми штору, я хочу подивитися, - пошепки наказала Джонсі.

Сью стомлено послухалася. Неймовірна річ! Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвучкий вітер, а на цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один-єдиний. Темно-зелений біля стебла, але з жовтизною тління й розкладу по зубчатих краях, - він хоробро тримався на галузці за двадцять фунтів до землі".

Останній абзац новели є важливим для аналізу, бо у ньому не-сподівана розв'язка яскраво підкреслює майстерність письменника О. Генрі.

"Мені треба щось тобі розповісти, біле мишенятко, - сказала вона. - Сьогодні в лікарні помер містер Берман. Він хворів тільки два дні. Його черевики і одяг геть промокли і були холодні як лід. Потім знайшли ліхтар, який ще горів, кілька розкиданих пензлів і палітру, на якій було змішано зелену та жовту фарби. А тепер подивися у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана. Він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок".

Учні переконуються, що старий буркотливий дідок таки створив шедевр - останній листок плюща на цегляній стіні - й врятував життя Джонсі. Запитаємо учнів: чи близький сюжет новели до казкового? Кожна деталь, мотив новели вказують на сюжетну модель чарівної казки, що полягає у новелістичній "нечуваній події".

Завершуємо роботу на уроці бесідою про художню майстерність О. Генрі, яка вражає, насамперед, оригінальними гумористичними прийомами, мовним багатством, яскравими композиційними знахідками.

Типова риса літературної манери письменника - несподівана розв'язка. До того ж, О. Генрі вніс багато нового в розвиток жанру американської новели,про що свідчать різноманітні жанрові різновиди його новелістики: новела-сатира, новела-анекдот, новела-гротеск, пригодницька романтична новела, новела-пародія тощо.

Твори малого жанру вимагали від письменника особливих засобів виразності. Саме тому новели насичені каламбурами, гумором. А ще письменник часто використовує образи та аналогії з літератури, Біблії, міфології, історії. Цікаві порівняння, влучні метафори для характеристики персонажів, їхніх портретів ми можемо знайти майже у кожній новелі О. Генрі. У своїх спогадах Роберт Девіс розповідав, що письменник на-пружено працював над кожним словом, і йому, редактору, не доводилося правити жодного рядка.

Підсумовуючи, учитель наголосить, що творчість О. Генрі - це приклад блискучого опанування жанру новели. Американський письменник - неперевершений майстер у використанні точної й виразної деталі, а особливо у вигадуванні незвичайного фіналу. За допомогою кількох штрихів О. Генрі змальовує характер персонажів, їхнє життя, створює неповторну мистецьку картину твору.

Урок-подорож

Тема. «Незвичайні подорожі» з Жюлем Верном.

Навчальні цілі: формувати інтерес до пригодницької літератури; показати, що вона розкриває глибокі соціальні й моральні проблеми; познайомити з біографією та творчістю Жюля Верна; виховувати вдумливого читача; розвивати навички групової форми роботи.

Очікувані результати : учень володіє короткими відомостями про життя татворчість відомого французького письменника Х І Х ст.. Ж. Верна , має поняття про пригодницьку літературу , називає характерні особливості творчості Ж. Верна.

Сьогодні на уроці ми разом з видатним французьким письменником, класиком світової літератури Жюлем Верном та героями його книг вирушимо в «Незвичайні подорожі».,

А допомагати нам буде музика Ісаака Йосиповича Дунаєвського — увертюра до фільму «Діти капітана Ґранта». Але спочатку дайте, будь ласка , відповідь на одне запитання: чому маленькі діти захоплюються казками, а підлітки віддають перевагу пригодам?

У жанрі пригодницької літератури багатьох приваблює не сюжет, пригоди героїв, алей обширні відомості з географії, природознавства, різних галузей науки й техніки, припущення про можливі наукові відкриття й винаходи.

Пригода (лат. ad-venio , veni , ventum , ire— прибувати, наставати, траплятися, випадати на долю) — несподівана подія, сміливе починання. Головні риси пригодницької (авантюрної) літератури - несподівані повороти сюжету, шлях героїв через небезпеки. Які твори цього жанру вам відомі? («Одіссея» Гомера , «Життя, незвичайні та дивні пригоди Робінзона Крузо» Д. Дефо, Подорожі в деякі віддалені країни світу ЛемюеляГуллівера» Дж. Свіфта.) Що становить основу всіх цих творів? (Подорожі пов'язані з ними пригоди.) Але, певна річ, не тільки зміна незвичайних подій примушує нас стежити за пригодами. У пригодах розкривається людина. Тому в пригодницькій літературі, утім, і в художній літературі в цілому, в центрі стоїть людина.

Одним із класиків жанру подорожей і пригод є французький письменник Жюль Верн.

Реферат учня на тему: «Капітан своєї мрії».

І І І . Слово вчителя про письменника та його творчість.

Ще в той час, коли Жюль Верн не встиг здійснити й половину задуманого, захоплені сучасники стали на-іти його «всесвітнім мандрівником», «віщуном», "чародієм", "пророком"," провидцем", «винахідником без "майстерні" (заголовки статей, що з'явилися за його життя).

А замислив він не більше й не менше, ніж описати усю земну кулю — природу різних кліматичних зон, тваринний і рослинний світ, звичаї і традиції всіх народів планети. І не просто описати, як це роблять географи , а втілити безприкладний замисел у багатотомній серії романів, яку він назвав «Незвичайні подорожі " .Серія включає шістдесят три романи та дві збірки повістей і оповідань — це близько вісімнадцяти тисяч книжкових сторінок! Письменник працював над "Незвичайними подорожами» понад сорок років, а видання всієї серії розтяглося більш ніж на півстоліття. «Незвичайні подорожі» являють собою універсальний географічний опис земної кулі. Якщо розподілити романи за місцем дії, то виявиться, що в чотирьох романах описані кругосвітні подорожі, в п'ятнадцяти — країни Європи, у восьми— Північна Америка ,

в чотирьох — Південна Америка, в чотирьох — Арктика, у трьох - Австралія та Океанія і в одному —Антарктиди. Крім того, в семи романах місцем дії служать моря й океани. Чотири романи складають цикл «робінзонад» — дія розгортається на ненаселених островах .І нарешті, у трьох романах події відбуваються в міжпланетному просторі. До того ж у багатьох творах - і не тільки «кругосвітнього» циклу — герої переїжджають з однієї країни до іншої.

Жюль Верн сам був невтомним мандрівником і частково міг спиратися в романах на особисті спостереження.

«Я проплив по Середземному морю від Гібралтару до Леванту, переплив Атлантичний океан до Північної Америки, і я знаю всі води, якими природа так щедро обдарувала Англію і Шотландію»,

Можна сказати без перебільшення, що на сторінки книг Жюля Верна вриваються шумовиння хвиль, пісок пустель, вулканічний попіл, арктичні вихори, космічний пил. А місце дії в його романах — не тільки планета Земля, а й увесь Всесвіт.

ІV. Вікторина «Як ви знаєте твори Жюля Верна?»

—Назвіть ім'я та прізвище п'ятнадцятирічного капітана.

-—Що означає слово «пілігрим»? (Мандрівний богомолець, паломник; перен. —- мандрівник.)

— Як вони назвали острів? (Острів Лінкольна.)

— За яким маршрутом пройшов "Дункан"? (Навколо земної кулі по 37-й паралелі.)

— Скільки часу тривали пошуки капітана Ґранта?

— Як називається острів, на якому знайшли капітана Ґранта? (Табор.)

—Яка друга назва острова Табор? (Риф Марії-Терези.)

— Де зустрілись герої романів «Двадцять тисяч льє під водою», «Діти капітана Ґранта», «Таємничий острів? (На острові Табор.)

— Скільки романів увійшло до серії «Незвичайні подорожі»? Назвіть відомі вам романи Жюля Верна.

Тепер ми перейдемо до аналізу художніх творів.

1. Перша група.Роман «Діти капітана Ґранта»

А зараз ми, завдяки своїй уяві, перенесемося до Франції й випадково підслухаємо розмову Жюля Верна з видавцем «Журналу виховання та розваг» Етцелем.

Е. Отже, кругосвітня подорож, вільна від будь-якої фантастики...

Ж. В. Дія мусить розвиватися виключно за законами внутрішньої логіки, без будь-яких зовні - шніх пружин, на зразок небувалого польоту над Африкою або пострілу в нічне світило. Все як у житті.

Е. Як ви побудуєте сюжет? Що буде служити стимулом для такої важкої справи?

Ж. В. Діти вирушають на пошуки батька, що пропав без вісті. Це висхідна позиція. Ви спитаєте, хто їх батько? Шотландський патріот, який не бажає примиритися з тим, що Англія уярмила Шотландію. На думку Ґранта, інтереси його батьківщини не збіглися з інтересами англосаксів, і він вирішив заснувати вільну шотландську колонію на одному з островів Тихого океану. Він підібрав команду й відплив обстежувати крупні острови Тихого океану, щоб знайти підхоже місце для поселення. Така експозиція. Потім лорд Гленарван, однодумець капітана, випадково знаходить документ, що пояснює його зникнення.

Е. І таким чином ваша кругосвітня подорож мотивується вільнолюбними прагненнями герої їв? Чудово. Це викликає співчуття. А далі?

Ж. В. А далі зіпсований документ поведе по неправильному сліду. Потім з'явиться вчений-все-знайка. Цього разу це буде француз Жак Паганель, секретар Паризького географічного товариства, почесний член ледве не всіх географічних товариств світу. Через його анекдотичну розсіяність сюжетні хитросплетення будуть ще більше ускладнюватися. Але , як ви розумієте, Паганель потрібний мені не тільки для оживлення дії. Ця людина — ходяча енциклопедія. Він знає все і ще трохи. У коморах його пам'яті безліч фактів...

Е. ...які він буде викладати при якійсь слушній нагоді...

Ж. В. До цього я й веду. Але наука не повинна відриватися від дійсності. Роман буде повний захоплюючих пригод, а разом з тим він буде географічним. Із своєрідною цікавою географією. І

Е. Отже, вперед, мій друже ! В подорож за пригодами!

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».)

— Хто і за яких обставин дізнався про капітана Ґранта?

— Розкажіть про учасників експедиції, що розшукувала капітана Ґранта.

Лорд Гленарван — шотландський патріот, який робить усе можливе й неможливе, щоб знайти по невидимих слідах свого волелюбного співвітчизника капітана Гаррі Ґранта; леді Елен— Його дружина; Джон Манглс — капітан «Дункана»; майор Мак-Набс; Мері Ґрант (16 років) і

Роберт Ґрант (12 років) — «Діти капітана Ґранта». Юні герої Жюля Верна наділені сильним і мужнім характером, який розкривається в їх вчинках і загартовується в боротьбі з суворими випробуваннями. Роберт вирушає на пошуки свого батька дванадцятирічним хлопчиком, вашим ровесником, але його відвага й мужність викликають захоплення дорослих. Перехід через Південноамериканський материк був суворим випробуванням, і Роберт його витримав. А лорд Гланарван говорив йому, що він стане дорослим чоловіком у такому віці, коли інші — ще діти.

Ось вам ще один погляд на тему дитинства, яку ми почали розглядати, читаючи повість

Л. М. Толстого, ось «становлення людської душі».

Жак Паганель. Хто не знає цього розсіяного дивака вченого? Це «ходяча енциклопедія». Паганель — дуже розсіяна людина. Він займається точною наукою, але чимось захопившись, зовсім не бере до уваги супутніх обставин. Йому здається, що він на «Шотландії», а насправді він на «Дункані» , прагне поїхати до Індії , а вирушає до Америки; його підзорна труба видасться йому палицею; він вивчає іспанську мову за книгою португальця; пише «Зеландія» замість «Австралія» і забуває добре відомий йому факт, що острів Марії-Терезії —це теж саме, що острів Табор... Він завжди перемішує серйозні міркування забавними жартами та смішними витівками. Йому притаманне почуття гумору. Разом з цим вія приваблює безстрашністю, добротою, справедливістю. Підбадьорюючи своїх супутників, Паганель не припиняє жартів навіть у час вирішальних випробувань, коли йдеться про життя і смерть. Паганель — центральна фігури роману.

— Які риси характеру властиві учасникам експедиції?

— Які пригоди чекали на героїв роману під час їх подорожі?

— Як ми чули, Жюль Верн не хотів, щоб наукові відомості відривалися від дії художнього твору. Але як цього домогтися ? В таких випадках письменнику завжди приходила на допомогу його надзвичайна винахідливість. «Парі Жака Паганеля і майора Мак-Набса» — типовий приклад художнього розкриття наукової теми. Пригадайте, як це відбулося (Ч. 2, гл. 4).

— Паганель обіцяв назвати п'ятдесят дослідників Австралії. А назвав?.. Сімдесят. Чи виграв він парі? Чому?

— Як Паганель описував Мак-Набсу Австралію? (Текст, ч. 2, гл. 9.)

— Паганель говорив, що Австралія — це країна парадоксів, тобто протиріч. Що ж суперечило зовнішній привабливості й благополуччю цієї країни?

Жюль Верн з. величезним обуренням говорить про резервації — безплідні й глухі райони, відведені для корінного населення Австралії. (Текст, ч. 2гл. 16 — округ Муррей, плем'я австралійських аборигенів, становище жінки — зачитати.)

Поряд з позитивними героями в романі є й негативні персонажі. Так, благородним і чесним учасникам експедиції Гленарвана протистоїть відщепенець Айртон, висаджений на незаселений острів за свої злочини. Яким бачать його наші герої вперше? (Портрет Айртона — ч. 2, гл. 7:)

— Яку роль відіграв Айртон у долі експедиції?

— Чи відповідає портрет Айртона його внутрішньому змісту? (Зовнішність інколи буває оманливою.)

— Чи знайшли наші мандрівники Гаррі Ґранта? —Як знайшли капітана Ґранта?

— Чому саме діти почули його крик про допомогу?

— Який шлях пройшли герої роману? Покажіть на карті .

— Спочатку Жюль Верн хотів назвати цей роман «Пригоди Роберта Ґранта». Чому ж він змінив назву твору?

{Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».)

2. Друга група. Роман «Таємничий острів».

Перші сім томів «Незвичайних подорожей» принесли Жюлю Верну славу. В них письменник

прагнув показати,, що рушієм будь-якої роботи є уява, бо вона надихає людей на дослідницький пошук і допомагає вилучити з цього користь.

Жюль Верн пояснює нам, щозвання необхідно не просто накопичувати, а з допомогою уяви застосовувати їх у різних галузях діяльності, в тому числі й на практиці. У 1875 році з'явився пригодницький роман «Таємничий острів». Його герої — інженер, журналіст, моряк , негр і дитина, які представляють усе людство на різних його рівнях, зазнають аварії на повітряній кулі. Потерпілі не можуть розраховувати на чиюсь допомогу, вони полишені на самих себе на пустельному острові, до якого ледве дісталися. їх може врятувати тільки власна винахідливість.

— Яких почуттів зазнали, про що думали герої роману після катастрофи?

— Які технічні винаходи допомагають героям роману налагодити побут на незаселеному острові?

— Що іще допомагає героям твору долати трудно-і? Які почуття? (Почуття дружби, товариства» колективізму.)

—- Героя якого твору зустрічають вони на острові? Щовін тут робить? (Айртон дванадцять років у повній самотності відбуває покарання за те, що зрадив капі-на Ґранта.)

— Який вигляд мав Айртон? (Він втратив людську Подобу. Це дикун , який через відсутність практики розучився спілкуватися за допомогою мови. Сайрусудоводиться«перевиховувати» його, і це йому вдається , коли на очах Айртона з'явилися сльози, інженер вигукнув: «Ах! Нарешті ти знову став людиною, ти плачеш!» Ось ще одна проблема, якої торкається Жюль проблема впливу самотності на людину. Стан Айртона на острові подібний до того, що спостерігається під час тривалого тюремного ув'язнення в одиночній камері.)

— Які ще незвичайні події відбувались на острові? З ким ще зустрічаються колоністи на острові?

— З якою метою? (Немо попереджує їх про небезпеку вибуху острова.)

Цей відлюдний острівець» що лежить на 153* західної довготи і на З7* 11* південної широти, позначений на сучасних картах як риф Марія-Тереза. Тут, на острові Табор, жили каштан Ґрант із двома матросами. І тут же залишився в самотності спокутувати свої злочини його колишній боцман Айртон. Його потім знайшли колоністи, що створили зразкову трудову комуну на уявному острові Лінкольна — за 15 миль від Табору. У романі «Таємничий острів» зведено сюжетні лінії романів «Діти капітана Ґранта» і «Двадцять тисяч льє під водою» (доля Немо). Таким чином усі три романи утворюють трилогію — сяючу триголову вершину в ланцюгу «Незвичайних подорожей».

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».}

3. Третя група. Роман «П'ятнадцятирічний капітан». 1) Бесіда.

— Що послужило поштовхом до написання роману? Літо 1877 року Жюль Верн провів у Нанті з сім'єю,

багато уваги приділяючи своєму п'ятнадцятирічному синові Мішелю. Жюль Верн охоче бере його з собою на свою яхту «Сен-Мішель» і, споглядаючи хвилі, дає волю уяві. Його син з усіма своїми вадами і чеснотами за сприятливого збігу обставин міг би стати зовсім Іншим. Він наділений розумом і завзяттям, але, щоб залишатися на висоті, йому трохи це вистачає здорового глузду. П'ятнадцятирічний хлопчисько, якщо він має характер, на багато що здатний, навіть на героїчні вчинки. А чому б І не на морі? Що може зробити підліток, опинившись сам на сам із морем? Хіба він не спроможний вести корабель? І в уяві письменника виникає образ п'тнадцятирічного героя.

— Що стало причиною трагедії на «Пілігримі»?

—Які випробування випали на долю Діка Сенда? Як він з ними впорався?

— Що ви можете сказати про нього? Які риси характеру він виявив?

— Перекажіть епізод, який вам найбільше сподобався, Чим він вам сподобався?

— Якій проблемі присвячено більшу частину другого тому роману? (Проблемі работоргівлі та її жорстокостям.)

2) Прочитайте епізод, який найбільше вас вразив обурив.

— В яких іще творах Жюль Верн порушує питання про рівність усіх людей ?.

— Спочатку роман називався «Юний капітан». Чому втор змінив назву?

Більшість романів Жюля Берна написано понад сто років тому, але й досі ми з інтересом читаємо їх. Як ви вважаєте — чому? (Часи різні, а проблеми ті ж самі. Нас цікавить і хвилює те ж саме, що хвилювало людей багато років тому.)

Я вважаю, що коли ми узагальнимо все сказане сьогодні на уроці, то визначимо особливості творчості ля Зерна, і тоді всім стане зрозуміло, чому нас цікавлять його твори.

Характерні особливості романів Жюля Верна.

5) Виступи проти гноблення людини людиною, за рівність усіх людей.

6)Прославлення високих моральних цінностей.

В одному з листів Жюль Верн писав: «Читач прагне не вчитися , а розважатися , і якщо хочеш учити його, і взнаки не подавай, навчання повинне переплітатися з діянням ,

інакше мету не буде досягнуто». А ви згодні з тим, що навчання й виховання не повинне бути повчальним, «якщо хочеш учити ... і взнаки не подавай»?

— Яких героїв більше утворах Жюля Берна — позитивних чи негативних?

— Як письменник ставиться до позитивних героїв? Ми відчуваємо його любов і повагу до людей. Він вірить у їх сили і творчі можливості .

Ми бачимо це в його творах , і про це говорить він сам (другий епіграф).

Чи можна зробити висновок, що Жюль Верн — письменник-гуманіст?

Гуманіст (лат. hитапиs» — людський) — людина, сповнена любові до інших людей, поваги до людської гідності, турботи про благо людей.

Чи можемо ми стверджувати, що пригодницька література описує тільки захоплюючі подорожі і має тільки розважальний характер? Чому?

У пригодницьких творах є багатий пізнавальний матеріал. Письменники розглядають моральні й соціальні проблеми, виступаючи протне пороків людського суспільства. І, я вважаю, найголовніше— ця література виховує Справжню Людину.

Кращі герої романів Жюля Верна відзначаються надзвичайною моральною чистотою, цілеспрямованістю, зібраністю, не знають ні лицемірства, ні розрахунку. Сміливцям, які вірять в успіх своєї справи» вдається будь-яке найважче починання:. Товариш виручає товариша з біди. Сильний приходить на допомогу слабкому. Дружба скріплюється суворими випробуваннями. Злодії завжди викриваються в зазнають покарання за свої злочини. Справедливість завжди торжествує. Мрія завжди здійснюється.

На творах Жюля Верна виховувались численні покоління юних читачів. Відомі вчені, винахідники, мандрівники з подякою згадують, що юнацьке захоплення Жюлем Верном допомогло їм знайти своє покликання, а іноді навіть наштовхувало на відкриття.

Академік В. О. Обручев говорив, що він став мандрівником після читання романів Жюля Верна. К. Б. Ціолковський стверджував, що книги Жюля Верна збудили в ньому прагнення до космічних подорожей.

Коли космічна ракета вперше передала на Землю фотографію зворотного боку Місяця, одному з «потойбічних» кратерів було присвоєно ім'я Жюль Верн. Цей кратер прилягає до Моря Мрії.

А я бажаю, щоб романи Жюля Верна допомогли здійсненню вашої мрії.

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до (Нього фільму «Діти капітана Ґранта».)

Вічна загадка Джоконди

Сценарій позакласного заходу

Ведучий. Портретний жанр зародився у XV столітті в Італії у зв'язку із культом прекрасно! людини, який утверджувало мистецтво Відродження. Найповніше ідеал такої ренесансної людини втілено в "Джоконді" Леонар-додаВінчі.

Учениця.А мені пощастило побачити цей шедевр на власні очі у Луврі.

Ведучий. Чудово. То, може, ти поділилася б з нами своїми враженнями?

Виходять учні, якігратимутьроліекскурсантів, екскурсовода, мистецтвознавця.

Учениця. Отже, Франція, Париж (демонструє фотографії міста; див. 3,4 с. обкладинки). Стомлені після кількох екскурсій, ми приходимо до Лувру. Скульптури, картини. Дещо знайоме з репродукцій, а в основному все нове і вражаюче.

Демонструються репродукції картин: А. Мантеньє. "Парнас", "Себастьян"; Ж. Клуе. "Портрет Франциска"; П. Рубенс. "Портрет Єлени Фоурмен з дітьми"; Е. Дега. "Абсент"; О. Ренуар, "Гойдалка"; зображення скульптури Мікеланджело "Раб, який умирає".

Учениця (продовжує). Та прислухаймося до розповіді екскурсовода. .

Екскурсовод. Припускають, що саме в "Джоконді", яку ми з вами незабаром побачимо, Леонардо да Вінчі втілив свій душевний стан, власний світогляд і світосприйняття. Навіть високе, трохи стиснуте чоло жінки, яке здається ще більшим через майже повну відсутність брів (такою була тогочасна мода), називають "чолом Леонардо да Вінчі". Він ніби промовляє цим портретом: саметут я, справжній.

Суперечки щодо уславленої картини не вщухають і досі. А тепер увага: ми наближаємося до шедевра.

Світлогасне. Звучитьтихамузика. Наполотніпоступово, починаючизусмішки, проступаютьрисиобличчяДжоконди, покине з'явитьсявесьпортрет.

Екскурсантка .Дивіться! Вона посміхається нам...

Екскурсовод. Так, це найважливіше в портреті: Леонардо да Вінчі надав обличчю і погляду Джоконди такого виразу, що здається, ніби вона сама розглядає відвідувачів, сама хоче зрозуміти їхні думки, відгадати характери. Художник розрахував відстань, з якої споглядатимуть йогокартину, і зробив її точною фокусною відстанню погляду самої Джоконди, тобто помістив глядача у фокус її погляду.

Учениця (до класу). Це було незабутнє враження. Звично вдивляєшся в картину — І раптом тебе охоплює якась тривога, наче справді відчуваєш на собі чийсь погляд. А коли подумаєш, що цей погляд звернено із сивих глибин століть, охоплює сум'яття. Намагаєшся не звертати уваги, перетворити Джоконду на об'єкт твого споглядання... і розумієш, що залишаєшся таким об'єктом споглядання для портрета. А фахівець розповідає.

Мистецтвознавець .Для розкриття характеру ренесансної людини митець мав обов'язково передати її стосунки з природою.

Погляньте: Джоконда сидить на високому балконі лоджії на тлі гірського пейзажу. Між скелями тягнеться в гори дорога, праворуч через річку перекинуто міст. Постать жінки наближена до глядача, займає перший план картини, але вона перебуває у повній гармонії з пейзажем, що підкреслено звивистими стежками, зигзагами річки — і плавними лініями вуалі, волосся Джоконди.

Учениця (до класу). Я бачила чимало репродукцій "Мони Лізи", тож хотілося порівняти і кольорову гаму. Картина видалась якоюсь холодною через відтінки голубого і зеленого кольору. А раніше мені здавалося, що переважають червоно-коричневі тони. Поцікавилася у мистецтвознавця. Чому так різняться кольори на оригіналі та репродукціях?

Мистецтвознавець.Ще жодна копія не повторила зі стовідсотковою точністю жодного оригіналу. Але в даному разі справа не лише в якості репродукцій. Як бачите, надворі сьогодні похмура погода, а якби ви зайшли сюди сонячного дня, помітили б суттеву різницю в кольоровій гамі.

Леонардо да Вінчі зумів знайти таке співвідаошення тонів, що й сам колорит картини є змінним. Спостерігаючи за портретом у різний час доби, за різних умов освітлення, можна помітити ось що. У ранкові години чи похмурого, як сьогодні, дня в картині переважають голубі й зелені кольори, а в сонячні дні та післяобідню пору вияс-кравлюються золотисто-жовті й червонувато-коричневі. Так що і в цьому плані "Джоконда" унікальна й загадкова.

Е к с к у р с о в о д. Біля цього полотна можна стояти годинами. Але... на нас чекає дуже насичена програма. Тож прошу, проходьте...

Екскурсантивиходять. Залишаєтьсятількиучениця.

Учениця (деякий час дивиться на портрет, потім повертається до класу). Озирнулася востаннє і зрозуміла, що ця зустріч - назавжди, це одна з тих коштовностей, які людина збирає протягом життя до скарбниці своєї духовності.

Звичайно, не лише мене вразила картина. Коли ми їхали в автобусі, ще довго панувала тиша, ніби у кожного з нашої групи тривав мовчазний діалог поглядів.

А потім пролунав голос однієї пасажирки — викладача літератури.

Викладач літератури. Тепер я розумію, чому видатний фантаст XX століття Рей Бредбері обрав для оповідання "Посмішка" цей шедевр... А інший наш сучасник — письменник Варлен Стронгін — спробував по-своєму розтлумачити загадку усміхненої Мони Лізи, на -писавши ось такий "Монолог із доби Відродження".

Світлозновугасне. Висвітленолишепортрет "Джоконди". Звучитьграмзапис "МонологуіздобиВідродження" увиконаннівчителькичиучениці.

— Я - жінка. Я терпляча. Та коли на мене постійно дивляться як на загальновизнаний шедевр, еталон високого мистецтва і навіть диво, то я не витримую і посміхаюся. А люди завмирають у захваті і нерозумінні.

— Яка загадкова посмішка! — кажуть вони одне одному. - Ви розумієте? А ми - ні! У цьому вся привабливість!

Мені набридли ці слова, погляди, в яких немає розуміння, але є значущість І захват. І я вирішила розкрити секрет своєї посмішки. Та чи секрет? Його не існує. У мене звичайна іронічна посмішка. Так, іронічна, досить поширена у наш час, який ви, люди, пізніше назвали вічно прекрасною добою Відродження. Ви оцінили наш час заслужено. Але це не означає, що все у нас було ідеально. Взяти хоча б мене.

Я любила Леонардо да Вінчі, і він кохав мене. Та я не наважилася вийти зам'іж за художника й ученого. Я стала дружиною багатого купця. Проте дні з нелюбом виявилися нестерпними тортурами. Страждав і Леонардо. Що нам допомагало? Іронія. Ми згадували набагато трагічніші приклади кохання і посміхалися... Мені було трохи легше. Я не бідувала. А Леонардо доводилося важко. Але іронія надавала йому додаткової сили, і він брав у руки пензель створював мій портрет. Риси обличчя на картині мої, а душа — Леонардо. Здається, що слідом за посмішкою на моїх очах з'являться сльози. Я справді готова розплакатися. Адже я звичайна Жінка. А Леонардо — він сильна людина.

У повсякденному житті Леонардо був легко вразливим і навіть сентиментальним. Він не міг приховувати свої почуття, і коли закінчив мій портрет після чотирьох років титанічної праці, не витримав, схилив голову і заплакав. Сльози щастя і горя змішалися на його обличчі. Та ось він підвів голову, подивився на мене і... усміхнувся. Ми посміхалися разом. Тієї миті ми були понад усіма умовностями, понад усіма людськими пристрастями і бажаннями. Я сміялася над ситим життям дружини купця. Леонардо забув про свої негаразди і біди. Навіть понівечене кохання не заважало нам радіти.

За такі хвилини можна віддати усе життя. І я хочу, щоб ви, люди, розуміли це, коли дивитеся на мене.

Приберіть з мого обличчя удавану серйозність. Погляньте на себе іронічно — і ви зрозумієте, що таке гільдія видатних людей, у котрих не було чинів і маєтків, та імена яких залишилися жити у віках. А якщо ви не заслужили визнання і ваше ім'я не вихвалятимуть нащадки, також усміхніться.

"Таке життя!" — як казали у нас за доби Відродження. Ми не тільки уміли іронізувати, а й дещо залишили після себе. Ми могли б зробити набагато більше, якби були іронічніші. І коли ти, людино (а нам уже час перейти на "ти", — адже ми знайомі понад чотири століття), коли ти, людино, починаєш відчувати себе найкращою у світі — стоп! Тут може настати кінець твоїй досконалості. Швиденько посміхнися. Нехай утворяться іронічні складки біля твого рота. Не бійся посміятися над собою. Не ставай на п'єдестал. Навіть каміння не вічне. Колись загину і я, хоч би як мене берегли, за яких би температурних умов зберігали. Та вічно житиме іронія.

І якщо тобі, людино, важко, посміхнися І ти. А потім чекай на свого Леонардо.

Ведучий. У кожного — своє сприйняття, своє розуміння твору мистецтва. Адже шедеври не підлягають однозначному тлумаченню.

Головне — прагнути осягнути їх не тільки розумом, а й душею.

Великие художники. Их жизнь, вдохновение и творчество. Часть37.

Маслак З.А. Джоконда: иронический взгляд из зпохи Возрождения / Всесвітня література в середніх навчальких закладах України. — 1996. — .№10.

Після того, як дошку було заґрунтовано у кілька шарів, Леонардо намітив загальну композицію, прописав тло, після ного ретельно, шар за шаром, "сконструював" обличчя. Такий прийом у живопису більше відомий під назвою лесирування. Лесируванням називаються тонкі, прозорі та напівпрозорі шари масляних й інших фарб, які наносять на такі самі фарби, які вже гарно висохли, для надання останнім бажаного відтінку, а також для пом'якшення тональних переходів. Ця методика давала змогу митцю досягти відчуття тепла людського тіла.

Підготувала

вчитель світової літератури

Федишин Надія Мирославівна

Східницька ЗОШ І- ІІІ ст.№2

м.Борислав

Львівська обл.

Коментарi

semechkapl
2017-10-23 13:12:04
[url=https://семечка-джа.com/it/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%89%D0%B8%D0%B5/super-skunk-auto-fem.html]Ceppo Super Skunk auto fem semi di canapa Auto fem Super Skunk[/url] Компания-реализатор “Семечка Джа” занимается реализацией высококачественных семян коноплинаилучших видов и уже несколько лет лидирует в этом сегменте рынка. Заметьте как в Америке построен рынок марихуаны...
KolpachokMest
2017-07-03 18:38:16
[url=http://семена-конопли.com/feminised/AK_47_fem.html]заказать семена марихуаны,семена конопли,с быстрой доставкой[/url] Компания "Колпачок" уже не первый год занимает первую позицию в области производства и реализации семян канабиса. Обратите внимание как в Европе реализован рынок семян. Например http://www.cannabiscollege.com/ или там https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Узаконивание проходит во всё большем количестве стран. Культура постоянно становиться лучше А что мы видим у у нас только одинокий магазин отличного сервиса !!! Единственный хороший магазин конопли - seedjah...
semechkapl
2017-03-10 03:42:09
[url=https://семечка-джа.com/%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B5/russian-snow.html]Купить семена Russian-Snow отличной генетики и высокого качества[/url] Компания-производитель “Семечка Джа” занимается продажей отборных семян марихуанынаилучших сортов и уже не первый год занимает одну из первых позиций в этом сегменте рынка. Заметьте как в Европейских страна сделан рынок конопли. Как здесь http://www.cannabiscollege.com/ или здесь https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq...
BernardFat
2017-01-19 01:52:51
Я уже посмотрел этот фильм на нормальном сайте, просто супер, не зря его так долго ждал! Кто ещё не видел, смотрим здесь, ребята - HD17.RU...

Ім'я: Коментар: Введіть код з малюнка [ ? ]

Ви знаходитесь тут:

Урок у 10 кл "Краса як гармрнія душі і тіла" (за романом О.Уайльда "Портрет Доріана Грея") Підготувала вч. Федишин Н.М."К р а с а

я к

г а р м о н і я

д у х у

і

т і л а"

Сценарій уроку – вистави за романом О.Уайльда

«Портрет Доріана Грея»

10 клас

Тема : В житті не буває нічого випадкового. За кожний свій вчинок людина несе відповідальність (за казкою Оскара Уайльда

«Хлопчик-зірка» )

Тема: О ‘ Генрі «Останній листок»

Урок-подорож

Тема. «Незвичайні подорожі» з Жюлем Верном.

Вічна загадка Джоконди

Сценарій позакласного заходу

Коментарi

semechkapl

KolpachokMest

semechkapl

BernardFat